«До Риму я їхав по золото»

До Риму я їхав по золото, - Дмитро Іллюк про перемогу на Всесвітніх автоспортивних іграх FIA-2019

Україна має свого переможця з дрифтингу. Одесит Дмитро Іллюк минулих вихідних виборов перше місце на Всесвітніх автоспортивних іграх FIA-2019 у номінації Drifting Cup. Змагання проходили в Італії. На перегони українець їздив у складі національної збірної і вже з першого дня був впевнений, що виграти має саме він. Про переможну тактику та про розвиток дрифтингу в Україні, Дмитро розповів в інтерв’ю.

Збираючись до Італії ти вже налаштовувався на перемогу?

- Перемога – то була моя мета. Ми з командою зробили саме те, на що розраховували, адже їхали по чемпіонство. Хоча суперники виявилися сильними. Найважчим був заїзд з фіном у ТОП-8. У фіналі ж змагався з дрифтером з Чехії.

Як готували машину?

- Мою машину до Всесвітніх автоспортивних ігор готувала команда, якій я повністю довіряю. Три тижні ми працювали виключно над підготовкою автівки. Тож з впевнено можу сказати, що мій автомобіль знаходиться на топовому рівні. Це потужна техніка, яка може витримувати великі навантаження.

Як під час проїзду кваліфікації, так і під час фінішу була сильна злива. Наскільки негода заважала?

- Дощ навіть допоміг. Ми зняли навантаження з автівки і змогли витиснути з неї все, давши максимальне зчеплення. Також підібрали правильну гуму. Кваліфікацію я їхав на помірному зчепленні, а в день гонки значно додав швидкості. Тож було добре видно, як машина розганялась. Майже всі прискорення після третьої зони я відпрацьовував вже не дроселем, а просто тримав зчеплення. До речі, через дощ навіть смішний момент був. Стюарти заборонили механікам підходити до автівки, бо ж за правилами не можна чіпати машину, якщо вона виїздить із сервіс-парку. Заборона діяла навіть на протирання скла. А злива не припинялася і без протирання - ніяк. Тому ми поїхали до магазину і купили швабру з довгою ручкою, щоб я сам зміг дістатися скла без допомогти своїх механіків. Це, звісно, кумедно, але спрацювало.

Упродовж усіх днів Всесвітніх автоспортивних ігор ти не показував знервованості, був цілковито спокійним. Це така тактика?

- На перегонах керуюся правилом: сісти за кермо і зробити все чітко. Якщо нервувати, то і їхати сюди не потрібно, адже перегони – це робота, яку ти повинен якісно виконати. Про знервованість чи емоції тут і мови бути не може. Тому я завжди спокійний. Так і сина налаштовую.

До речі, упродовж усіх чотирьох днів Всесвітніх автоспортивних ігор FIA поруч з тобою постійно був твій 11-річний син.

- Від нього відчуваю найсильнішу підтримку. Він мій головний вболівальник та критик. На гонках аналізував кожний мій проїзд і за потреби вказував на помилки. Попри свій юний вік, син добре розуміється на автоспорті.

Вважаєш себе найкращим дрифтером країни, тим паче тепер після перемоги на такому міжнародному рівні?

- Так, гордо можу сказати, що в українському дрифтингу я один із найсильніших. Але хочу відзначити спортсменів, результатами яких захоплююся. Це Олександр Косогов, Олександр Грінчук, Олексій Головня. Вони б могли скласти достойну конкуренцію багатьом дрифтерам, які були в Римі.

Щоб порадив дрифтерам, які тільки розпочинають?

- Насамперед, потрібно думати, аналізувати та вчити історію автоспорту своєї країни. І сподіваюсь, що моя перемога допоможе в розвитку професійного автоспорту в державі, і я готовий максимально цьому сприяти. Пригадую свій шлях. Розпочинав 2002 року і тоді спілкувався з легендами автоспорту Сергієм Коробєйніковим та Віктором Московських, вони передавали мені свої знання. Ці спортсмени представляли країну на всесвітньому рівні та ставили рекорди, які десятками років ніхто не міг побити. Та водночас вони не гребували розповідати все, що знали початківцям. Також допомагали Ігор Сторчак та Сергій Фаюк.

Що плануєш далі?

- В січні я збираюся на перегони в Ізраїль, також у задумах два виїзди з командою у Грецію.

Декілька фото з Всесвітніх Ігор FIA-2019 можна знайти в галереї.